Холодний травень
ДиЛемма
Життя без тебе нестерпним стало,
А серце плаче сльозами,
Бо нікого нема.
І я зовсім одна.
А небо озивається грозами.
Мені набридли фальші життя,
І люди, що глузують "прозами".
Та немає назад вороття.
Ми самі такий світ створили.
Тож маємо, що схотіли.
Холодний травень!
І плаче дощ, і плачю я.
У небі погасла срібна зоря -
То душа моя.
Сонячне проміння не зігріє душу мою.
І в серці вже не палає вогонь,
Більше не відчюти
Тепла твоїх долонь.
А небо озиваєтся грозами.
Навкруги пустеля почюттів:
Несправжнє кохання,
Підступні посмішки людей.
Їм так легко в собі почуття вбити,
Бо вони не здатні любити!
прочтений: 13
раздел: стихи о любви
дата публикации: Dec 14, 2007
написать комментарий
сообщить о спаме
|
Ещё стихи
|