Мені все байдуже. Мене нема.
Моя душа згоріла в попіл.
Навіщо ж ці смішні слова?
Мовчи .Бо я лише недопал.
Недопал від того багаття,
Яким було моє життя.
Пізнала муку або щастя?
Назад немає вороття!
А що тепер? Нема нічого.
Ніде нікого. Я-одна.
Чекає вічная дорога
Далека, тиха і сумна…
Давай з тобою, випадковий друже,
Нащадкам пам’ять залишим
І службу мовчазну відслужим
На спомин нашої душі…