Воспоминания

Глория

Ты не думай, що я забула
Твоих ясних очей блакить.
Я и досі їх памятаю,
Моє серце ще палко горить.

В ньому вже ніколи не згасне
Ясне сяйво твоїх очей
А здавалось – нічого звичайного,
Лише кілька безсонних ночей.

Лише кілька ночей у тривозі,
Що забудеш мене на завжди.
Ну а потім все так і склалося –
Ти сказав: Мене вже не жди.

Не зустріти світанок разом,
І не бути с тобою тепер
Ми на завжди з тобой у розлуці,
Ти назавжди забудеш мене.

Ти забудеш ті ночі палкі,
Що і досі сняться мені.
Їх для тебе вже не існує,
Все для тебе було як у сні.

Так це мабуть був сон,
Сон прекрасний як день.
Чари палких сердець
Там лишились тепер.

Все лишилось ві сні,
І прокунувшись рано
Марно згадувать знов.
Що було – вже пропало.

оценить стихотворение "Воспоминания"