Гіркі іронії долі
Арина
Гірких іроній долі дивина -
Дощі-дощі замовчували тебе.
Наше минуле відійшло у небуття.
І ти зі мною наче не був.
Чи то було із нами, як колись?
Кохання безвість і сумні докори.
Воно навіки піднялось у вись,
Подалі від знущань гіркої долі.
Сумна печаль у серці залягла -
Душа прощатися з тобой не вміє.
Слова прості казав, прості слова,
Та серце ошукати не зумієш.
Не треба знову грати навмання -
Я своє серце віддавать не мушу.
Люблю тебе. Чужого. До рання.
Тобі навіки віддіаю я душу . . .
прочтений: 8
раздел: стихи о любви
дата публикации: Jun 15, 2007
написать комментарий
сообщить о спаме
|
Ещё стихи
|