Буває так
Белая-Вахромеева Татьяна Владимировна
Буває так, що ти не знаєш, як же
Тобі йти далі по дорозі долі.
І ти стоїш на роздоріжжі саме
Єдиної стежини. Йти не хочеш.
Ти пам’ятаєш все, до чого прагнув.
І ось тепер не знаєш: ” А для чого
Ти жив... Ти жив і працював старанно?”
Повір, разів багато встати зможеш!
Таке життя, таке буває з кожним.
Воно допомагає вірним бути
Собі. І мріям, що ведуть всіх знову
До кращої мети, що люблять дуже.
прочтений: 4
раздел: философская лирика
дата публикации: Jul 18, 2012
написать комментарий
сообщить о спаме
|
Ещё стихи
|