Тебе мамо уж не побачу
Валентина Николаевна
Встаю я – плачу,
Лягаю – плачу,
Бо тебе я, мамо,
Уже не побачу.
Не спитаю, мамочко,
Що в тебе болить,
Бо твоя зозуля
Вже не прилетить.
Не кує зозуля
У твоїм саду,
Де тебе, матусенько,
Я вже не знайду.
Не топчеш в садочку
Зелену траву,
Не питаєш мамочко,
Як же я живу
Серце моє крається
Плаче і болить
Хочеться побачити
Тебе хоч на мить.
Не питаєш, мамочко,
Як же я живу,
Я тебе, зозуленько,
Вже тут не знайду.
Хочу спитати,
Тобі щось сказати,
Тебе вже, рідненька, нема.
прочтений: 6
раздел: стихи на иностранных языках
дата публикации: Oct 31, 2010
написать комментарий
сообщить о спаме
|
Ещё стихи
|