Я кохала так палко... чекала, надіялась, вірила
Що він буде моїм, що не сон це, а суто реальність...
Разом з ним я чомусь у безкрає майбутнє повірила,
І у те, що любов моя наче ота нездоланність.
Знала й те, що чомусь я кохала його до нестями.
Ніжний погляд його зводив з розуму, вводив в оману.
Запах тіла його розпалив у душі дике полум’я,
І залишив лиш слід від змарнілого, бідного серця.
Я кохала, надіялась, вірила й просто чекала,
Що на краще все зміниться, думала, все буде добре.
Та дарма сподівалась, дарма його в серце впустила...
Я залишилась вільна, як завжди... Залишилась вільна...
прочтений: 20
раздел: стихи о любви
дата публикации: Jul 8, 2010
комментарий n1e2b3o4
(дата: 08-Jul-2010) тема: Вірш комментарий: Ось Вам гарний коментар, на який Ви так розраховували! Пишіть, пишіть, пишіть. І коли Вам не буде складно, воздайте мені сторицею на мої віршики!
комментарий n1e2b3o4
(дата: 08-Jul-2010) тема: Вірш комментарий: До речі, поставив Вам 5 балів!