Ностальгія
Лана Фишер
Остання свіча тихо гасне
А в серці гуляє завія
Здається, я сама нещасна –
Це просто прийшла ностальгія
По рідній далекій домівці
По щирім наївнім коханні
По вербам розлогим і річці
По друзям забутим і давнім
Покинути б все, повернутись
В те поле, що в барвах гарячих
І в травах духмяних забутись
І лиш пригадати найкраще
Найкраще – це світле дитинство
Велика щаслива родина
Турбота, любов, материнство
І я не юрист, а дитина
Не дуйте вітри перелітні
На батьківську рідну домівку!
Там мрії здійснились завітні,
А серце – лишилось довіку!
За неї віддам все, що маю
Бо то є моє – то надія, і не пожалкую!
Я знаю, - це просто прийшла ностальгія…
прочтений: 19
раздел: стихи на иностранных языках
дата публикации: Oct 20, 2008
написать комментарий
сообщить о спаме
|
Ещё стихи
|