Вічне кохання

PaCanKa

Я закохалась в тебе просто так.
Не хочу поцілунків я, кохання.
Але чому сьогодні, завжди й всюди,
Горить серденько моє все одним бажанням.
Забути хочу, полюбить, згадати.
Як з неба грім гремить до мене знов.
Чому тебе такВажко покохати?
Чому у жилах застигає кров?
Чому мене вночі безсоння мучить?
Чому так мало слів, щоб щось сказати?
Ні! Почуття таке неможна описати.
І все одно люблю я і кохаю,
І думаю про тебе знов і знов,
І знаю я, що вже ніколи в світі
Не завоюю я твою любов.
Дівчата всі сміються і регочуть,

І кажуть: “ Не для тебе він, ти – не для нього.”
Та сяють дивним блиском в мене очі.
Забути просто так неможна цього.
Нехочу їсти я, нехочу пити,
Неможу спати, бо приснишся ти мені.
І я сиджу самотньо у пітьмі.
Не скажу хто я,
Ти мене не знаєш.
Забудь, як хочеш мої почуття.
Та пам‘ятай, що я тебе кохаю,
Для мене вже назад небуде вороття.
15.02.06.

оценить стихотворение "Вічне кохання"