Э.К......2.....Його музика вічна....
Юлия Прокопчук
Я сиділа, вслухалась у звуки
Що від твого роялю ішли
І не має душевної муки
Лиш надії і мрії, і сни...
Я кохаю і буду кохати
Без наді, гріхів,сподівань
Всі години я буду страждати,
Тільки прошу, мене лиш чекай...
Я не знала душевної муки,
і не вміла боліти душа,
Я попрошу:-Візьми мої руки,
Присягнися,що я лиш твоя.
І не має коханню границі,
Не витає самотньо душа...
Ми є смертні,яка в нас різниці?
Тільки мрія безсмертна моя...
В голубому екрані ти сяєш
Аплодує весь зал стоячи
Одна я лиш сиджу і страждаю,
Що ти зрадив із нею мене...
Вона зірка,вона тобі рівня
А я в сірій громаді стою,
Та скажи що не лишиш мене ти у злиднях,
коли мрію Уб’єш ти мою...
Я знайома з тобою вже довго,
Ти не знаєш мене і ні дня,
Я вмираю,питаю у кого
Буде мрія сумного життя?
Але звуки роялю почулись,
Моє серце забилось скоріш,
Я забуду про пекло і смуток,
Я забуду про душу і гріх...
Я забуду сумні сподівання,
Я забуду озера й моря,
Я можливо забуду кохання,
Я удам, що я доля твоя....
Тільки музика хай завжди лине
Тільки в ній б’ється серце моє
Тільки вітер хай дує щосили,
Щоб зігнати всі мрії і сни...
Ти не плач,я прошу тебе щиро,
Подивися на всіх із гори
Тільки дай обіцянку мій милий,
Що ці звуки будуть тут завжди...
прочтений: 14
раздел: стихи о любви
дата публикации: Dec 5, 2009
написать комментарий
сообщить о спаме
|
Ещё стихи
|