Яскраво сонечко сіяло,
Тихенько вітер повіва,
а та роса піз звуки вальсу,
Самотньо пісеньку співа,
І ось до берега Дніпра,
Прильнув знайомий силует,
То моя подружка весна,
З дарунками до нас прийшла,
Але вона не так проста,
Вона образлива натура,
Не стане все вона прощать,
Слово кривди незбагненне,
Дуже боляче стає коли нотки ті жахливі попадають до душі,
Слова ласки прокричи,
І вона зіграє нам на своїй сопілці!
прочтений: 145
раздел: стихи о весне
дата публикации: Mar 29, 2008